Як відомо, для рідних дітей кожні нормальні батьки готові віддати буквально останню сорочку. Та є й такі татусі, у яких поняття норми має дещо інше значення: вони теж готові рідним дітям віддати останню сорочку, щоправда знімають її не з власних плечей, а з плечей чужих.
Чия сорочка? Історії про Івана Півня і його намагання перетворити агрофірму «Провесінь» у «кишеньково-домашню» сьогодні теж набули чималого розголосу. Адже голова правління «Провесні» нині неодноразово вдавався до різного ґатунку голосних (і, як правило, голослівних) заяв. Цими заявами він, очевидно, намагався просто створити собі імідж захисника підприємства і, фактично закріпити у свідомості громадян себе як єдиного потенційно законного власника агрофірми. Та чи такого вже законного?
Офіційно пану Півню належить близько 29% акцій «Провесні». Цікаво, що протягом 2002-2005 років Іван Півень, обіймаючи посаду голови правління, незаконно отримав 20% акцій очолюваної ним агрофірми практично безкоштовно і за рахунок самої агрофірми. Запитує як? Схема проста: всього у вказаний період агрофірма затратила на придбання майже семи мільйонів акцій близько 300 тисяч гривень. Трохи згодом ці ж акції були передані Івану Півню всього за… 13 тисяч гривень. Методом нескладних математичних підрахунків можна встановити, що на 287 тисяч гривень голова правління «Провесні» «купив» собі акції товариства за рахунок як акціонерів ВАТ, так і за рахунок самої «Провесні».
Але тут виникає один аспект – згідно із офіційними даними «Провесінь» показувала в цей час збиткову діяльність, а, як відомо, акції підприємства можуть викуповуватися лише за рахунок прибутку. Тоді маємо каверзну несумісність: або насправді «Провесінь»в цей час була прибутковим підприємством (тоді запитання: чому цю прибутковість не відчули працівники агрофірми на прикладі власної зарплатні?), або ж хто тоді стоїть за Іваном Півнем (іншими словами – за чиї гроші куплено зазначені акції?).
Далі – ще цікавіше. Іван Півень уклав договір дарування на власну користь 3,2 млн акцій товариства, які …. були попередньо викуплені самою агрофірмою за 160 тисяч гривень. (До слова, статутом ВАТ «Агрофірма «Провесінь» дарування акцій не передбачено!). Решту акцій директор «Провесні» отримав від самих акціонерів – «майже добровільно» і за ціною, у п’ять разів нижчою номінальної.
Отож, як бачимо, сорочка насправді шита «білими нитками» - що навряд чи скажеш про кримінальні справи, які звідти випливають. До речі, за зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах передбачено щонайменше 10 років покарання у місцях, де носять лише смугасті сорочки з порядковим номером.
«Родина-родина, від батька до сина…». Повернемось до теми батьківської любові (чи радше, її вираження).
Син Івана Півня Олег є власником 7% акцій, половина з яких переписана на нього шляхом банальної підробки підпису одного із акціонерів «Провесні» - громадянина Яремка. Власне пан Яремко, який є власником 1 221 808 акцій ВАТ «Агрофірма «Провесінь» номінальною вартістю 305 452 гривні звернувся до реєстроутримувача – ЗАТ «Народні реєстри» – щодо надання інформації про стан його рахунку і дізнався, що належні йому акції безпідставно переведені на рахунок вже згадуваного сина Іван Півня – Олега… Відтак ще 16 липня 2007 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів).
Зрештою, не так давно прокуратура Львівської області теж порушила кримінальну справу за фактами зловживання службовим становищем під час реалізації акцій товариства ВАТ «Агрофірма «Провесінь» за ознаками злочину, передбачено ч.3 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Окрім цього, львівська міліція закінчує розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом розкрадання майна в особливо крупних розмірах – йдеться про незаконне привласнення головою правління ВАТ «Агрофірма «Провесінь» Іваном Півнем 1 мільйона 200 тисяч акції підприємства. У ході розслідування було виявлено ще кілька десятків епізодів підробки документів і привласнення акцій на користь Івана Півня і членів його родини. Так, за даними правоохоронців, колишній голова Лисинецької селищної ради, який завіряв підроблені підписи акціонерів, наразі перебуває в бігах.
Проте, як порядний, тато, Іван Півень «подбав» не лише про власного сина, а й про доньку з зятем.
Так, ТзОВ «Провесінь ЮММ» придбало собі два ринки «Провесні» – по вул. Личаківській та вул. Княгині Ольги – відповідно за 15 і 20 тис грн. і справа тут не в тому, що вартують ці ринки мільйони, а у тому, що Іван півень підписав лист, яким відмовився від землі під цими ринками на користь «Провесінь ЮММ». До чого тут діти Півня? А просто директором «Провесінь ЮММ» є… рідна донька Івана Онуфрійовича. Ось так.
Що ж стосується зятя керівника «Провесні», він, за деякими даними, очолює охорону агрофірми – так би мовити, тримає руку на пульсі вивозу продукції. Подейкують, місце це дуже хлібне.
Ось так виглядає короткий виклад історії теплих родинно-бізнесових стосунків Івана Півня та його сім’ї. і у цій статті сказано ще далеко не все: тут не згадано іншої доньки Півня і її стосунку до ТзОВ «Бі Ай Ем Захід», не згадано про зв’язки родини Івана Онуфрійовича із відповідними органами та окремими суддями тощо бо це вже тема нового великого мету ріалу. Зрештою, значно довшим і більш фактологічним цей виклад є у низці кримінальних справ, порушених прокуратурою.
Підготовка до Євро-2012 стала для України тим дзеркалом, в якому вона може побачити своє непривабливе обличчя – тотальну корупцію, некомпетентність чиновників, безвідповідальність політиків.
Чи зрадила Україну Юлія Тимошенко?
Подробиці резонансного вбивства Ігоря Кульчицького у Львові
Україна в «дзеркалі» Євро-2012
